Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прокурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокурити — див. прокурювати … Український тлумачний словник
прокурювання — я, с. Дія за знач. прокурювати … Український тлумачний словник
прокурюватися — рююся, рюєшся, недок., прокури/тися, курю/ся, ку/ришся, док. 1) розм. Насичувати себе, свої легені димом, курячи. 2) розм. Просякати, насичуватися димом; прокопчуватися. 3) тільки док., розм. Витратитися на куриво; не мати курива і коштів на… … Український тлумачний словник
топити — I (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубі тощо), протоплювати, протопити, витоплювати, витопити; палити (перев. зі сл. у печі , у грубі й под.); прокурювати, прокурити (трохи нагрівати) II (метал, скло тощо; нагріваючи, робити м яким,… … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
